Першої неділі вересня велелюдне свято відбулося у Колиндянах, чи як у давнину за переказами їх називали Райгород. І в попередні роки, якщо не рахувати воєнних, колиндянці влаштовували День села, однак у якості центральної садиби громади, до того ж з
Воєнна тематика проходила червоною ниткою крізь увесь сценарій дійства – пісні про героїку наших днів у виконанні місцевих талановитих виконавців Ольги Турчак, Наталії Цимбали в супроводі сільського хору, прочитані пристрасно дитячі вірші з присвятою воїнам АТО, від яких наверталися сльози. До глибини душі вразила не по дитячому зріла авторська поезія юної талановитої поетеси з Чорнокінецької Волі Олі Огоренко. Вся історія цього славного села, трагічна й героїчна, вмістилася у рядки вірша-присвяти «Колиндяни мої, Колиндяни», прочитані зі сцени гостею свята, вчителькою української мови з Козови, поетеcою, уродженкою Колиндян Леонією Бідяк- Білою. Під бурхливі овації присутніх піднімалися на сцену мужні воїни (всього їх від шести сіл Колиндянської громади пройшло крізь горнило неоголошеної війни двадцять двоє), яких привітало запашним короваєм і духмяними осінніми квітами місцеве керівництво. Від їхнього імені слово мав військовий журналіст, поет, кореспондент газети «Прикордонник України», що постійно перебуває на передньому рубежі, майор Володимир Патола, котрий сердечно подякував своїм односельцям за підтримку воїнів-побратимів – моральну і матеріальну, яка допомагає бити москаля, прочитавши на цю тематику власну поезію. Та були й більш райдужні нотки у святкуванні іменин села – вірші, пісні на патріотичну тематику, народні і сучасні танці у виконанні сільчан, школярів, вихованців місцевого дитсадка та юних запрошених талантів з Чорткова – діток з танцювально-акробатичного клубу «ЛюКаРа» (керівник – Катерина Гургач). Усім до вподоби припали дотепні сценки на народно-побутову тематику на кшталт як Коніндяни Колиндянами стали. А у фіналі однієї з них головному спонсору свята – директору ПАП «Нічлава» Володимиру Заліщуку вручили породистого когута – як подарунок до Дня підприємця. Влаштували організатори свята й «парад візочків», що їх повагом прокотили молоді мами і татусі, в яких цьогоріч народилися немовлята. Вшанували подарунками і оплесками й поважного віку сільчан – ювілярів, котрі цьогоріч відзначають золоті весілля, і тих, хто справив куди вагомішу знаменну дату свого подружнього життя. Частували усіх охочих «із сиром пирогами», українським борщем та наливкою місцеві господині. Сільчан зі святом вітали зі сцени на правах господаря Колиндянський сільський голова Роман Клапків, депутат обласної ради Володимир Заліщук, дещо припізнившись з урочистих ювілейних заходів на горі Лисоня, знайшов можливість прибути на свято, мовивши вітальне слово, народний депутат України Олег Барна. Слід сказати, прекрасна аура панувала у місці проведення святкувань, що були влаштовані на галявині над ставом, лиш дещо пригнічували враження руїни «доморощеного Чорнобиля» – місцевого КДК – колись гіганта ще союзної харчової промисловості. Дасть Бог, можливо, колись і до нього дійдуть руки. Коли вже стемніло, настав час іменитих артистів. Того теплого осіннього вечора сценічну майстерність колиндянцям дарували молоді співачки з Чорткова Лілія Височанська та Ольга Половчук, талановитий тернопільський хірург і не менш талановитий співак Юрій Футуйма, часті гості фестин на Чортківщині – Василь та Ірина Хлистуни з Тернополя, як завше, сипав неперевершеним гумором Гриць Драпак. Неймовірного драйву задав народно-аматорський фольк-гурт «Настасівські музики», де одним із солістів є уродженець Колиндян Павло Шкляр. На повну котушку працювали торгові точки, різні атракціони, каруселі, тож кожен міг відпочити на цьому святі села і тілом, і духом. Шкода лишень, що не може сьогодні бути спокійно й розмірено на душі, допоки на сході країни триває ненависна війна…
